ПОМИ́ЛУВАННЯ
, я, с.
1
. Дія за знач. поми́лувати.
Зрадникам народу нема помилування – ні їм, ні роду
(прислів'я)
;Туга за Богом – це молитва про помiч, про помилування, про спасiння
(В. Рубан)
;Ніхто з приречених не просив помилування
(І. Багряний)
;Рєпніна була надійним другом. Не побоялася вона написати Орлову, добиваючись помилування або принаймні дозволу йому
[Т. Г. Шевченку]
малювати(З. Тулуб)
;– Що вам усім від мене треба? – Гончаренко не кричав, говорив так, як бесідує зі сповідальником приречений до страти, що не має жодного шансу на помилування
(А. Кокотюха)
.2
. Рішення про звільнення від кари або про пом'якшення покарання за злочин
. [
Меланка
:]
В мене ж наказ – помилування Свічці – І цей огонь, дивись, я донесла(І. Кочерга)
;– Он, кажуть, помилування уже оголосили для тих, хто добровільно вийде з лісів
(О. Гончар)
;Хотіли дати йому королівське помилування, але козак волів померти героєм... у віках...
(М. Малиновська)
.