ПОЛІ́ТИКА
, и, ж.
1
. Цілеспрямована діяльність, пов'язана з прийняттям рішень у галузі взаємовідносин між різними суспільними групами, державами й народами, а також із боротьбою за здобуття або утримання державної влади
. Ні, це знаменита річ – ця політика! Доктор Рудольф страшенно нею цікавиться
(В. Винниченко)
;Кортить прочитати газету, щоб бути в курсі світової політики
(Ю. Яновський)
;Перехід поетів-шістдесятників у політику (від мітингу – в парламент) в ширшому культурному контексті виглядає досить логічно
(О. Забужко)
;//
з означ.
Загальний напрямок, характер діяльності держави, певного класу або політичної партії
.Політика “військового комунізму”, продрозверстка, руйнування козацького укладу життя, червоний терор призвели до того, що переважна більшість козацтва виступила проти радянської влади
(Д. Білий)
;//
Події та питання внутрішньодержавного й міжнародного суспільного життя
.Старий Ястшембський любив слідкувати за політикою
(І. Нечуй-Левицький)
.2
. перен., розм.
Загальний характер поведінки, дії кого-небудь, спрямованих на досягнення чого-небудь, що визначає ставлення до кого-, чого-небудь
. Лікар каже, що в мене нічого небезпечного нема, а трактує мене наче дуже хвору .. Я сеї політики не розумію, та вже мушу слухати, коли сюди заїхала
(Леся Українка)
;Відома релігійність Костомарова одбилась на програмі тим, що релігію братчики хотіли покласти в основу своєї політики
(С. Єфремов)
;Він похмурився і став розповідати про сход, про Матюшину політику й мордобій, про історію з наймичкою
(А. Головко)
;– Ти мусиш бути непримиренним! А ти – певно, щоб не псувати відносин з Великопольським, – проводиш угодовську політику!.. Та ти просто ідеологічно неграмотний!
(М. Дашкієв)
.3
. розм.
Участь у політичній діяльності, перев. опозиційній (у царській Росії, в СРСР і т. ін.)
. Аж як мене вигнали з гімназії за політику.., тоді й я року 1891 перейшов також у Дрогобич до Мартовича
[у гімназію]
(В. Стефаник)
;– Я йому сказала, як батько велів: не лізь ти в політику, а він сміється: “Як же мені не лізти, коли в мене батько теж політичний”
(М. Стельмах)
.(1)
Економі́чна полі́тика
– система заходів, методів, інструментів і форм державного впливу на соціально-економічні процеси
.[
Кисіль
:]
Що?! Значить, дехто, ковтнувши лібералізму, сьогодні переглядає плани, завтра він може зажадати ревізії економічної політики, а післязавтра докотитись до Сибіру?(М. Стельмах)
;Зміст, цілі та засоби економічної політики визначають характер суспільного устрою, внутрішніх і зовнішніх умов розвитку країни
(з наук. літ.)
;(2)
Енергозбере́жна (енергооща́дна) полі́тика
– адміністративно-правове і фінансово-економічне регулювання процесів видобування, перероблення, транспортування, зберігання, виробництва, розподілу та використання паливно-енергетичних ресурсів
.Енергоощадна політика повинна розглядатися як сукупність дій, що відповідають загальнонаціональним інтересам: забезпеченню життєздатності економіки, охороні навколишнього природного середовища, стратегії безпеки
(з наук. літ.)
;Виважена енергозбережна політика – це запорука дійсної, а не формальної незалежності України
(з навч. літ.)
.△
(3)
Валю́тна (деві́зна) полі́тика,
фін.
– сукупність економічних, правових та організаційних заходів, здійснюваних центральним банком та іншими органами державного регулювання щодо діючих у державі валютних відносин
.Метою розроблення й реалізації валютної політики є підтримка макроекономічної рівноваги в країні, забезпечення стійкого економічного зростання, підтримування цінової стабільності, рівноваги платіжного балансу тощо
(з наук. літ.)
;Основними формами реалізації валютної політики є валютне регулювання, валютний контроль, валютний режим, дисконтна валютна політика, девізна політика
(з навч. літ.)
;(4)
Вну́трішня полі́тика
– система заходів органів державної влади, спрямованих на зміцнення і розвиток країни
.Законодавчу основу внутрішньої політики України розробляє Верховна Рада, реалізують органи виконавчої влади та місцевого самоврядування
(з наук. літ.)
;У миколаївську добу, коли одним із найважливіших догматів внутрішньої політики була проголошена так звана народність, народжується, по суті, ідеологія, яка пізніше оформилася в державно підтримуваний націоналізм
(І. Дзюба)
;У ділянці української внутрішньої політики І. Багряний є непохитним захисником традиційного українського демократизму
(О. Шугай)
;(5)
Дефляці́йна полі́тика,
фін.
– сукупність заходів, здійснюваних державою, для стримування інфляції та оздоровлення платіжного балансу
.Дефляційна політика проводиться державою за допомогою фінансових та грошово-кредитних заходів
(з навч. літ.)
;Механізмами здійснення дефляційної політики є скорочення бюджетних витрат, грошової емісії, кредитних вкладень, підвищення облікової ставки відсотка та ін.
(з навч. літ.)
;(6)
Зо́внішня полі́тика
– сукупність відносин держави з іншими державами світу та міжнародними організаціями
.Повноваженнями щодо здійснення зовнішньої політики наділяються вищі органи законодавчої і виконавчої влади. Найбільше таких реальних повноважень залежно від форми державного правління є у глави держави або прем'єр-міністра
(з навч. літ.)
;Основні функції зовнішньої політики: захисна, позиціонувальна і прагматична
(із журн.)
;(7)
Колоніа́льна полі́тика
– політика поневолення та експлуатації за допомогою військового, політичного та економічного примусу народів, країн та територій переважно з інонаціональним населенням, як правило, економічно менш розвинених
.– Колоніальна політика британців призвела до того, що багато індусів, як і представників інших народностей Індії, стали спілкуватися англійською мовою
(О. Авраменко, В. Авраменко)
;(8)
Ми́тна полі́тика,
екон.
– система державного контролю за провезенням товарів через кордон та їх оподаткуванням
.З часу проголошення Декларації про державний суверенітет України в 1990 році та Акта про незалежність України в 1991 році питання митної політики, а з ними і митного контролю, набули державного значення
(з наук. літ.)
;Митна політика включає систему принципів та напрямів діяльності держави у сфері захисту митних інтересів та забезпечення митної безпеки України, регулювання зовнішньої торгівлі, захисту внутрішнього ринку, розвитку економіки України та її інтеграції до світової економіки
(з навч. літ.)
;(9)
Монета́рна полі́тика,
фін.
– сукупність заходів центрального банку країни щодо впливу на загальну грошово-кредитну ситуацію в економіці
.Монетарна політика Національного банку України здійснює вплив на формування й виконання державного бюджету
(з наук. літ.)
;(10)
Нова́ економі́чна полі́тика (НЕП),
іст.
– соціально-економічні перетворення, що проводилися в СРСР у 1921–1929 роках
.Нова економічна політика була зумовлена необхідністю виходу із соціально-економічної та політичної кризи
(з наук. літ.)
;Нова економічна політика характеризувалася відновленням ринкових відносин, пошуками шляхів форсованої модернізації СРСР
(із журн.)
;(11)
Полі́тика неприєдна́ння
– відмова держави від приєднання до будь-яких військово-політичних блоків, угруповань
.Політика неприєднання виникла після Другої світової війни в умовах розпаду колоніальної системи
(з наук.-попул. літ.)
;В основі політики неприєднання – відмова від надання своєї території під іноземні військові бази, мирне врегулювання спірних міжнародних питань, розвиток рівноправного співробітництва та мирне співіснування держав
(із журн.)
;Режи́м (полі́тика, ста́тус, умо́ви і т. ін.) найбі́льшого сприя́ння
див.
режи́м
.◇
(12)
Полі́тика батога́ і пря́ника,
книжн.
– метод виховання чи управління шляхом винагороди або покарання
.Основним методом мотивації на роботі досі залишається система покарань і заохочень, яку ще називають політикою батога і пряника. Працівник карається за будь-який негативний, на думку начальства, учинок, а за позитивний, навпаки, винагороджується
(із журн.)
.