ПОКОЛО́ШКАНИЙ

, а, е, розм.

Дієпр. пас. до поколо́шкати.

З'являються Мерчик і Печений, побиті, поколошкані, укриті дорожнім пилом

(Я. Мамонтов)

;

Прибічники Фоки розгубились, кияни й царські сотні зламали їхній опір і захопили стан – Фоці ледве пощастило дати якийсь лад поколошканим сотням

(І. Білик)

;

Пішла

[Катерина]

до сіна, знайшла поколошкане на стіжку місце, засунула руку і дістала згорток

(С. Чорнобривець)

;

Ми .. опинилися на зарослому терном узліссі. За ним уже стояли поколошкані зливою жита й пшениці

(М. Стельмах)

;

поколо́шкано, безос. пред.

Добре поколошкано окупантів