СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ПО́КОВЗОМ
, присл.
Плавно рухаючись по гладкій, слизькій поверхні; ковзаючи
.
Дехто .. зривався з санчат і поковзом летів у пухкий сніг
(В. Малик)
;
Він поковзом шморгнув з горба в якийсь сад. Навколо пахло стиглими сливами
(Р. Андріяшик)
.
(1)
 
Ві́льним по́ковзом
–
вільно ковзаючи
.
Оглянувшись, він побачив, що з гори вільним поковзом мчить лижа, за нею котиться людина
(М. Трублаїні)
;
(2)
 
Легки́м по́ковзом
–
легко ковзаючи
.
Ішли
[бійці]
легким поковзом, безшумно, в білих балахонах
(Я. Качура)
.
◇
Тягти́ (тягну́ти) по́ковзом
див.
тягти́
.