ПОКЛОПОТА́ТИСЯ
, почу́ся, по́чешся, док.
1
. Клопотатися (у 1 знач.) якийсь час
. [
Джулія
:]
Я віддана коханому своєму, І тому не можу бути я йому За вірного слугу, саму себе Не зраджуючи щохвилини. Годі! Піду поклопочусь для нього(І. Стешенко, пер. з тв. В. Шекспіра)
.2
. про кого – що, за кого – що, також із спол.
щоб
.
Док. до клопота́тися 1; виявити турботу, подбати про кого-, що-небудь
. – За мене, мамо, не клопочіться. Я сама за себе поклопочусь
(І. Нечуй-Левицький)
;– Поклопочися про їхнє виховання
(В. Чемерис)
;– Вона задоволена з моїх намірів допомагати їм і обіцяла поклопотатися про документи
(Ю. Винничук)
; * Образно.
Не журіться про завтрашній день, бо завтра за себе само поклопочеться
(Біблія. Пер. І. Огієнка)
.3
. за кого – що, перед ким, також із спол.
щоб
.
Док. до клопота́тися 2; попросити за кого-небудь, домогтися влаштування якоїсь справи
. Добрі люди .. поклопоталися за бідну сироту, щоб узято її до сирітського дому
(Б. Грінченко)
;Вiн просить, щоб Кость .. поклопотався за нього в наросвiтi...
(Б. Антоненко-Давидович)
;Пообіцяла
[Ліда]
поклопотатися перед директором, щоб він узяв Ганну помічницею їй, Ліді, в лимонарій(В. Козаченко)
.