СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ПОКІ́ЙНИЦЯ
, і, ж.
Жін. до покі́йник; небіжчиця
.
Дивилися усі на покійницю: лежала вона, – сказав би спала, коли б не така біла смертно
(Марко Вовчок)
;
Зачне вона ридати за покійником, аж з'ясовується, що то покійниця, але нічого, наша бабця завше вміла викрутитися
(Ю. Винничук)
;
Раз в дитинстві ще покійниця мати була чогось роздратована й прикрикнула на Емму
(В. Винниченко)
;
– Було мені вісімнадцять, коли померла покійниця ненька
(Ю. Збанацький)
;
Вона задрімала, згорнувшись клубочком, бо з прірви тягнуло вологою. Снилася їй покійниця мати
(О. Бердник)
.