Харитін поклонився покірненько й подякував за честь

Взяв папір з його руки. Взяв папір, на знак пошани Цілував, а там руками Вище голови підняв, Прочитав потім тихенько Й до Бассіма покірненько Ось які слова сказав: “Прелюбезніший більдаре Бог мене возславив варе , Що тебе тут присила!”

– Простіть, ваше високоблагородіє.., – відповідав Копаниця, спускаючи очі додолу та покірненько кланяючись

Офіцер руку простяг, дядько покірненько так карабін подає, а сам на курок натиснув