СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПОВТО́РЮВАНИЙ
, а, е.
1
.
Дієпр. пас. до повто́рювати.
В його плаксивім голосі і в тім щохвиля повторюванім “паночку” жандарм добачав укритий насміх над своєю властю
(І. Франко)
;
Він виголошував тост на честь Горпини, це можна було зрозуміти з часто повторюваного її імені
(Ю. Яновський)
;
Часто чулося повторюване майже всіма ім'я Агапіт
(П. Загребельний)
;
На його сто разів повторюваний поклик: “Роберте! Роберте!” відповідали самі лише гори, відлунюючи раз у раз скорботне ім'я
(Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна)
;
Сарона завжди приходила до Тетяни пунктуально і чекала в коридорі, поки подруга метушилася по квартирі, виконуючи повторювані з дня в день дії
(Н. Сняданко)
;
// 
повто́рювано, безос. пред.
Євпраксія .. нічого не чула, заглиблена в свої жахи, не могла вслухатися, та й не мала в що, бо ж повторювано мертві молитовні формули, заяложені, безвиразні, пусті
(П. Загребельний)
;
Не переривано тільки науки, якої вчили жінки. Сю науку вбивано в голови невольниць з іще більшим натиском. Скоро повторювано з ними особливо науку .. одягання й добирання красок в одягах
(О. Назарук)
;
// 
[I]у знач. ім.[/I] повто́рюване,
ного,
[I]с.[/I]
Те, що повторюється
.
Відомо, що тисячу разів повторюване уже втрачає свій первинний зміст
(В. Шкляр)
.
2
.
у знач. прикм.
Який повторюється (у 1, 2 знач.); повторний
.
Повторювані (багатомісні) сполучники вживаються при кожній предикативній частині або кожному членові речення, поєднуючи їх в одне складне або просте речення
(з наук. літ.)
;
Повторювані помилки (помилка у тому самому слові, яке повторюється кілька разів) уважаються однією помилкою; однотипні (помилки на те саме правило, але які трапляються в різних словах) уважаються різними помилками
(з навч. літ.)
.