Взяла мішок на плечі та й поволіклася додому з дітьми, як пришиблена курка

Задзеленчав дзвінок. Усі один за одним потягнулись до другої кімнати .. Поволікся за ними й Вова

За нею поволіклася, мов друга її тінь, і ворожка-циганка

Він ще довго гомонів у сінях та нахвалявся, а тоді поволікся до Павла Гречаного

Витрачати гроші на гостел не хотілось. Боб поволікся гарячими вулицями, вірячи в знаки й не втрачаючи віри в людське призначення

Хома .. якимось зломаним ходом поволікся .. до міста

Гірко стало старому бурлаці, насунув козирка на очі й поволікся вулицею помалу-малу

Яків, схоплюючись та знову падаючи, поволікся далі. Зовсім вибився з сили

Сама вона кудись поволоклась із сусід, бо вона в сусідах жила

– Чи ти, бува, з глузду з'їхав? – сіпнулась Настя. – Чи ж би ми покинули наш край та й поволоклися б кудись, мов цигани, у світ за очі?

Повесні, коли Охрім з батьком поволоклися чумацькою валкою в Придністров'я по крейду, зустрів у лісі Одарку

Хмара зі своїми шаблями та громами поволоклася далі, а він подумав, що це перший дощ, який застав його в дорозі

– Ти помиляєшся, сину, – сказав якомога лагідніше, бо почував, що сердиться. Не за питання, а за те, що той поволікся нехай і за розумним, нехай і за дуже гарним, а все ж дівчиськом...

Дні для Зіни поволоклися, немов бабине літо