СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПОВО́ЗНИЙ
, а, е,
іст.
Який стягували з кожного воза (про податок)
.
Закони і розпорядження 1784 p. скасовували на західноукраїнських землях шарварки, регулювали повозні примуси, панщину
(з наук.-попул. літ.)
;
З кінця XV ст. замість повозу з селян почали стягувати грошовий податок – “повозні гроші”
(з навч. літ.)
;
// 
у знач. ім. пово́зне,
ного,
с.
Податок з воза
.
Для перевезення готової цегли залучалися фурмани, робота яких не оплачувалася. Напевно, це були залежні селяни, що відпрацьовували повозне
(з наук. літ.)
.