СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПОВІДРУ́БУВАНИЙ
, а, е.
Дієпр. пас. до повідру́бувати.
Меншиков і Головкін шматували грамоти на гетьманство та стрічку ордена Андрія Первозванного, яким був нагороджений гетьман, шматували люто, один перед одним, виявляючи свою рабську запопадливість, й штовхали ногами повідрубувані козачі голови
(Ю. Мушкетик)
;
Черевики зав'язую замість волок гадюками: у гадюк повідрубувані голови – небезпеки від гадюк немає, але просовувати їх у дірочки черевиків незручно
(В. Голобородько)
;
* У порівн.
Хотів гукнути, не міг встати, – руки й ноги як повідрубувані
(У. Самчук)
;
// 
повідру́бувано, безос. пред
.
Іншим повипалювано очі, деяким повідрубувано руки і ноги і кручено їх на колесах
(І. Франко)
.