ПОВАЛУВА́ТИ
, у́ю, у́єш, док.
1
. Невгамовно гавкати, валувати якийсь час
. Собаки трохи повалували
.2
. Почати валувати (у 2 знач.)
. У небо шугонув стовп вогню, летіли шматки літака. Потім повалував дим
(з газ.)
; * Образно.
Обережний Скоропадський частенько посилав його
[Троцина]
в Москву та Пітер, буцім за якимось припасом, насправді ж вивідати, смаленим чи жареним пахне в північних столицях і в який бік повалує дим(Ю. Мушкетик)
;//
Почати рухатися натовпом або нескінченними групами; повалити
.Повалувало у хату все весілля
(Сл. Б. Грінченка)
.3
. кого.
Покрити, запліднити всіх або багатьох овець (про барана)
. Держатимеш
[барана]
– годуй його, ірода, цілий рік... Та то ще нічого – годуй! Ні, ти встеж за ним, щоб він на дурницю чужі вівці не повалував!(Остап Вишня)
.