СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПЛЮ́ШЕВИЙ
, а, е.
1
.
Прикм. до плюш.
Плюшеве полотно – це ворсове полотно із нерозрізним петельним ворсом, утвореним у процесі в'язання
(з навч. літ.)
;
// 
Пошитий із плюшу
.
Панок розперся на плюшевих подушках і, позіхаючи, витягав срібну папіросницю з монограмою
(Б. Лепкий)
;
На зеленому тлі дерев великим будяком палахкотів під сонцем його бордовий плюшевий кашкет
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Широкоплечий циган .. у широких зелених плюшевих шароварах .. лежить на животі
(Григорій Тютюнник)
;
Я підійшов до вікна й визирнув надвір, тоді смикнув за шнур і зсунув важкі плюшеві штори
(В. Митрофанов, пер. з тв. Е. Хемінгуея)
;
// 
Покритий, оздоблений плюшем
.
Варто йому .. переступити червоний плюшевий бар'єр – і він на арені
(Д. Ткач)
;
З опущеною головою допив
[Покутський]
чай, пересiв на полисiлий плюшевий диван
(Р. Андріяшик)
.
2
.
Схожий на плюш; такий, як плюш
.
Перші представники британської породи були саме такі: крупні коти з великими круглими очима оранжевого (янтарного) кольору і короткою плюшевою сіро-блакитною шерстю
(з наук.-попул. літ.)
;
Коли дивишся на фотографію, так і хочеться поцілувати ці милі плюшеві щічки, погладити і приголубити кошеня
(із журн.)
.