ПЛЮСКОТІ́ННЯ

, я, с.

Дія за знач. плюскоті́ти і плюскоті́тися і звуки, утворювані цією дією

Унизу під ним протікав струмок Добельбах, я навіть чув його свіже весняне плюскотіння

(Ю. Андрухович)

;

Кузьмін .. не чує ніжного плюскотіння хвиль об берег

(Ю. Збанацький)

;

Ритмічне плюскотіння почулося позаду .. На своєму скіфі пливла Інна Варламова

(В. Собко)

;

Нараз Алі .. почув швидке і рівне плюскотіння весел

(Ю. Логвин)

;

Я милувалася ледь чутним гамором птиць, плюскотінням фонтанів, мерехтінням квітів

(М. Матіос)