2
.
що.
Посуваючи вгору або переміщаючи, наближати що-небудь до когось, чогось упритул, близько
.
Сонце припікало. То той, то другий, гупнувши трамбовкою, підносив білий рукав до засмаленого обличчя й обтирав упріле чоло
(М. Коцюбинський)
;
Кожне яблуко було таке завбільшки, що й голови Ясевої не видно було, коли він підносив яблуко до рота
(О. Іваненко)
;
Отож тепер, знайшовши комаху, вчений, щоб краще роздивитися, підносив її до самісіньких очей
(П. Соколовський, пер. з тв. Ж. Верна)
;
На остатнім слові пані Качковська піднесла кінчик фартушка до очей
(Леся Українка)
;
Гетьман Остряниця, взявши гусяче перо, підніс його до пергаменту і на мить задумався
(О. Довженко)
;
Стас запалив сірника й підніс до паперу. Вогонь одразу проковтнув зібганий папірець
(І. Роздобудько)
;
//
перен.
Сприяти наближенню чого-небудь, поліпшенню відчуття чогось
.
Весна Край порога сіє руту-м'яту, Шум ріки підносить до вікна
(І. Вирган)
;
Стерня колюча та мала Крізь сонця й тумани Піднесла пахощі зела І всохла восени
(А. Малишко)
.
4
.
що, у сполуч. зі сл.
подарунок
,
дарунок
і т. ін.
Те саме, що дарува́ти 1, 2
.
Сю вещ
[річ],
як рідку і старинну, Підносимо царю Латину, З поклоном низьким, на ралець
(І. Котляревський)
;
– Невже ж ми знаємо, який дарунок готує нам доля? – Як поганий, то не приймемо. Хай ворогам нашим підносить. – Доля не питається нас, – що хоче, те й дає
(Б. Лепкий)
;
– Я щасливий, що мав щастя підносити свої скромні дарунки на честь народження принцеси Міхрімах
(П. Загребельний)
;
Ада, з намови фрау Гольц, яка теж брала участь у родинному святі, піднесла батькові букет фіалок, що вже продавались на вулицях
(В. Підмогильний)
;
Ноги були взуті в чоботи виїзного служки з жовтим закотом – подарунок, що його підніс Алвіш років двадцять тому
(П. Соколовський, пер. з тв. Ж. Верна)
;
– Він, – кажуть, – оббрехав нас справникові, він йому що-небудь підніс, щоб нашим хлібом орудувати...
(Г. Квітка-Основ'яненко)
.
11
.
що.
Підвищувати, посилювати (темпи, рівень і т. ін.)
.
Десь далеко сурмив ізюбр, і луна котилася нетрями. Він починав з низької ноти і підносив її дедалі
(І. Багряний)
;
Свобода повинна бути динамічним, живим рушієм політики, що могла б творити з усіх громадян України модерну націю, підносити її до рівня розвинених демократичних держав
(Д. Павличко)
;
Мені здається, що у мене .. не стане тої любові до діла, що піднесла б енергію
(М. Коцюбинський)
;
//
Допомагати, сприяти розвиткові, розквітові чого-небудь
.
Не міг я того дочитатися, яким то способом хоче пан маршалок підносити той
[домашній]
промисл
(І. Франко)
;
– Дідусю, розкажіть, як ви культуру, художню самодіяльність колись підносили
[на селі]
(Є. Кравченко)
;
//
Надавати більшого значення чому-небудь, наголошуючи на чомусь, посилюючи щось
.
Вони
[лікарі]
стежать за найнепомітнішими проявами його хвороби. Популярність хворого підносить в них почуття відповідальності. За хворим палати номер дев'ять установлений особливий догляд
(Л. Смілянський)
;
Промовець прагнув піднести гідність учителя, вплинути на його самосвідомість
(І. Пільгук)
.
13
.
кого, що.
Приділяти уваги більше, ніж треба; вихваляти
.
Він розповів Міхонському зміст поеми, дитячим звичаєм підносячи більше чудесні та фантастичні пригоди, а поминаючи побутові картини
(І. Франко)
;
Коли Шафорост захопився пропозицією Надії і почав підносити її думку, мов якесь відкриття, – в очах Лебедя спалахнули світлячки заздрощів
(Яків Баш)
;
Це була сатира “Патріотичні пориви”, де Іван жорстоко висміяв попа, який дере з хлопа три шкури, а реакційна газетка “Слово” підносить його як великого патріота
(П. Колесник)
;
//
у сполуч. зі сл.
тема
,
ідея
і т. ін.
Розробляти, пропагувати, надаючи особливого значення
.
Національну ідею не раз підносить Леся Українка і в творах першого, і в творах другого періоду, але її вбрано в такі художні форми й стільки в ній безпосереднього почуття й животворчої сили, що про тенденційність навіть мови не може бути
(з публіц. літ.)
;
Євгеній пробував знов затамувати сей потік і підніс думку взятися всім до економічної санації селянства в повіті
(І. Франко)
.
◇
Дава́ти (задава́ти, підно́сити) / да́ти (зада́ти, піднести́) пи́нхви
Дава́ти (підно́сити) / да́ти (піднести́) [пече́ного] гарбуза́ (кабака́)
(2)
Обі́руч не піднести́ <Й не піднесе́ш>
–
дуже багато, велика кількість чогось
.
Вони хитрі жінки, і мати, і дочка, вони вам наговорять такого меду, що обіруч не піднести
(Марко Вовчок)
;
– Дурний би я був виступати .. Відразу пришиють тобі стільки гріхів, що й не піднесеш!..
(О. Копиленко)
;
Підво́дити (підно́сити) / підвести́ (піднести́) о́чі (по́гляд, зір і т. ін.)
Підніма́ти (підійма́ти, здійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, здійня́ти, піднести́ і т. ін.) збро́ю (меч, соки́ру і т. ін.)
Підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́ і т. ін.) го́лос
Підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́ і т. ін.) [догори́] но́са (ніс)
Підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́ і т. ін.) дух
Підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́ і т. ін.) на щит [сла́ви]
Підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́ і т. ін.) пра́пор (стяг, знаме́но́ і т. ін.)
Підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́ і т. ін.) тост
Підніма́ти (підійма́ти, підно́сити, підво́дити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́, підвести́ і т. ін.) го́лову
(3)
Підно́сити / піднести́ пілю́лю
кому
–
робити або говорити кому-небудь щось неприємне, прикре, образливе і т. ін
.
– Каргат, видно, підніс Валентинові Модестовичу якусь нову пілюлю
(Ю. Шовкопляс)
;
(4)
Підно́сити / піднести́ [те́ртого] хрі́ну (хро́ну, пе́рцю)
кому
:
а)
робити або говорити кому-небудь щось неприємне, прикре, образливе і т. ін
.
Мартоха частує свою супротивницю залізним бобом, а Дармограїха своїй суперниці від щирої душі підносить тертого хрону
(Є. Гуцало)
;
– А що, Карпе, – казав Васюта, ідучи з громади, – от же бачиш, що не все вони
[багатирі]
нам, а й ми їм можемо вкрутити хвоста. З землею облизня вже піймали, а й тепер знову тертого хрону піднесли їм такого, що довго в носі крутитиме
(Б. Грінченко)
;
б)
лаяти, критикуючи кого-небудь
.
Явтух візьме вас за петельки й вимагатиме, щоб розповіли колгоспникам про новітні течії в мистецтві .. Які художники, хто що малює, кого по голівці гладять, а кому перцю підносять
(Ю. Яновський)
;
(5)
Підно́сити / піднести́ хліб-сі́ль
–
за старовинним українським звичаєм вручати паляницю хліба й сіль при зустрічі на знак великої пошани та в урочистих випадках
.
На сцені дівчатка в українському народному вбранні водять хоровод і співають народних пісень. Потім одна з них, та сама, яка підносила хліб-сіль біля мерії, заспівала арію Наталки з опери Івана Котляревського “Наталка Полтавка”
(А. Кокотюха)
;
Привітавши гостей і піднісши їм хліб-сіль, Панас Максимович запросив їх одразу снідати
(В. Минко)
;
Радмила .. піднесла Гатилові хліб-сіль на гарному рушникові й срібляній таці та чару доброго меду
(І. Білик)
;
(6)
Підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) до небе́с
кого
–
надмірно вихваляти кого-небудь
.
Зоя одразу атакувала Катрю десятками запитань, .. скаржачись водночас на головного режисера, що “затирає” молодь, і підносячи його до небес за те, що краще нього ніхто в театрі не розуміє реалістичної манери відтворення образу
(Н. Рибак)
;
Із деяких моїх “метафор” Ліна нищівно глузувала, але коли їй щось по-справжньому подобалося – підносила мене до небес
(І. Жиленко)
;
Через кілька тижнів після перших вистав мене, як організатора й режисера, згідні були піднести до небес
(С. Васильченко)
;
(7)
Підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) на [ще оди́н] ви́щий (нови́й) сту́пінь (щабе́ль)
що
–
поліпшувати, удосконалювати що-небудь порівняно з попереднім станом
.
Богдан Хмельницький, створюючи Українську Гетьманську державу, розширював і розвивав її, піднімав на вищий ступінь політичну систему Запорозької Січі
(з навч. літ.)
;
Важливим винаходом за доби мідного віку, що піднесла на вищий щабель розвиток відтворювальної економіки, було органічне поєднання двох основних галузей господарства – землеробства та скотарства
(з наук.-попул. літ.)
;
(8)
Підно́сити (підніма́ти) / піднести́ (підня́ти) в оча́х (рідше пе́ред очи́ма)
кого, чиїх
–
поліпшувати чиюсь думку про кого-небудь
.
Проміння тої слави осявали й її... Це її підносило у власних очах
(М. Коцюбинський)
;
Сердечна допомога, що не так би могла закінчитись – смерть же поруч ходила, – піднімає Тимофія у власних очах, наливає радісним чуттям
(М. Стельмах)
;
Все це
[низькопоклонство]
зразу підняло його перед очима старших, відкрило йому двері у їх хатах
(Панас Мирний)
;
Меланія залишалась однаковою, тією некрасивою, скованою, незграбною, яку він зустрів сьогодні в конторі. Даремно тепер силкувався Іван Федорович якось поправити становище і знову піднести свою колгоспницю в очах скульптора
(О. Гончар)
;
(9)
Підно́сити (подава́ти) / піднести́ (пода́ти) на блю́дечку (на блю́ді, на тарі́лочці) [з голубо́ю облямі́вочкою]
–
давати можливість кому-небудь мати, одержувати щось без будь-яких затрат, зусиль
.
А Дремлюга, який здає укріплення фашистам першого ж дня війни, підносить їм на блюдечку – хто це, як його назвати?
(П. Загребельний)
;
Нам за свободу розтинали груди! А вам же волю подали на блюді
(Д. Павличко)
;
Чого чекати йому, Тарасові? Доки засватають його Оксану і заберуть в далеку Самарську паланку, як на блюді піднесуть тамтешньому багатому сотникові, синові вельможного і владного полковника?
(В. Чемерис)
;
Всі спішать, усім нетерплячка... Архіви вам відкрий, документи всі подай на блюдечку
(О. Забужко)
.