ПІДНО́СИТИ

, о́шу, о́сиш, недок., ПІДНЕСТИ́, су́, се́ш; мин. ч. ні́с, несла́, ло́; док.

що.

Взявши в руки або навантаживши на себе, переміщати з місця на місце; доставляти, несучи

Пішла

[Жабі]

в кулеметний загін. Робота невеличка: підносити набої, воду, допомагати пораненим... Якраз жіноча справа

(Олесь Досвітній)

;

Фелікс сидів на викорчуваному пні під сливою. Потім почав підносити інструменти

(С. Андрухович)

;

Вже наступного ранку хлопець так затято місив цемент із піском і водою – робітники не встигали цеглу підносити, щоби на розчин класти

(Люко Дашвар)

;

Ще вчора на ковзанці він був їй не кращим і не гіршим від інших, а це так і лізе в голову. Певно тому, що підніс їй мішок – поглузувала сама з себе

(М. Стельмах)

;

Оверко зачерпнув жменю води, підніс другові

(К. Гриб)

;

Підйомний кран уже підніс панель над будинком і тепер повільно опускав її на стіну ще не зведеної секції

(В. Нестайко)

що.

Посуваючи вгору або переміщаючи, наближати що-небудь до когось, чогось упритул, близько

Сонце припікало. То той, то другий, гупнувши трамбовкою, підносив білий рукав до засмаленого обличчя й обтирав упріле чоло

(М. Коцюбинський)

;

Кожне яблуко було таке завбільшки, що й голови Ясевої не видно було, коли він підносив яблуко до рота

(О. Іваненко)

;

Отож тепер, знайшовши комаху, вчений, щоб краще роздивитися, підносив її до самісіньких очей

(П. Соколовський, пер. з тв. Ж. Верна)

;

На остатнім слові пані Качковська піднесла кінчик фартушка до очей

(Леся Українка)

;

Гетьман Остряниця, взявши гусяче перо, підніс його до пергаменту і на мить задумався

(О. Довженко)

;

Стас запалив сірника й підніс до паперу. Вогонь одразу проковтнув зібганий папірець

(І. Роздобудько)

;

перен.

Сприяти наближенню чого-небудь, поліпшенню відчуття чогось

Весна Край порога сіє руту-м'яту, Шум ріки підносить до вікна

(І. Вирган)

;

Стерня колюча та мала Крізь сонця й тумани Піднесла пахощі зела І всохла восени

(А. Малишко)

що.

Частуючи, подавати страву, питво і т. ін.

Встане

[Демко],

мов обпльований, на людей не гляне, зараз за шапку – і хоч і не проси, щоб зостався, хоч чого хоч піднось йому, не хоче

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

Сергій наливає склянку і підносить новоприбулому

(Григорій Тютюнник)

;

На пиру того вечора всім гостям подавали пісне, лише Гарпагові одну за одною підносили м'ясні страви

(І. Білик)

;

[

Яків

А кума скупа: дві румочки

[рюмочки]

піднесла – і шабаш

(М. Кропивницький)

;

– Може б, з'їсти чогось? – вголос подумав дід, оглядаючи свій рід, і, коли Орися піднесла йому полумисок з грушами, взяв одну

(О. Довженко)

що, у сполуч. зі сл.

подарунок

дарунок

і т. ін.

Те саме, що дарува́ти 1, 2

Сю вещ

[річ],

як рідку і старинну, Підносимо царю Латину, З поклоном низьким, на ралець

(І. Котляревський)

;

– Невже ж ми знаємо, який дарунок готує нам доля? – Як поганий, то не приймемо. Хай ворогам нашим підносить. – Доля не питається нас, – що хоче, те й дає

(Б. Лепкий)

;

– Я щасливий, що мав щастя підносити свої скромні дарунки на честь народження принцеси Міхрімах

(П. Загребельний)

;

Ада, з намови фрау Гольц, яка теж брала участь у родинному святі, піднесла батькові букет фіалок, що вже продавались на вулицях

(В. Підмогильний)

;

Ноги були взуті в чоботи виїзного служки з жовтим закотом – подарунок, що його підніс Алвіш років двадцять тому

(П. Соколовський, пер. з тв. Ж. Верна)

;

розм.

Давати хабаря

– Він, – кажуть, – оббрехав нас справникові, він йому що-небудь підніс, щоб нашим хлібом орудувати...

(Г. Квітка-Основ'яненко)

кого, що.

Узявши, переміщати знизу догори, у вище положення

Брав

[добродій]

нову склянку і підносив її над головами юрби

(М. Коцюбинський)

;

У малесенькій накуреній кімнаті читав

[Улас]

уголос .. про страшних орлів, які можуть у пазурах піднести малу дитину

(Григорій Тютюнник)

;

Яка то була радість, коли він взяв на руки маленьке тільце. Над головою підніс... Син!

(В. Лис)

що.

Підводити, піднімати (руку, голову і т. ін.)

Остап уперто дивиться в землю, всю дорогу не підносить голови

(К. Гордієнко)

;

Денисюк підносить руку вгору, вожаті сідають на вози, коні починають знов тьопати, десь спереду пройшла вже артилерія

(О. Лисяк)

;

Наплакавшися ревними сльозами, козачка піднесла голівку

(Марко Вовчок)

;

Весь почорнілий, важко сів він на лаву, але відразу схопивсь, підніс кулаки, затряс ними, хрипло вигукуючи якісь страшні, невідомі слова...

(Є. Кротевич)

кого, що, перен.

Звеличувати, прославляти

Він виправдовував свою одірваність працею. Прапор праці він підносив як гасло своєї книжкової ізольованости

(В. Домонтович)

;

Самі набирали

[письменники]

у своїй душі і снаги, і сили; а критика уже потім їх оцінила і піднесла геть високо угору

(Панас Мирний)

;

– Як можна говорити про забуття! Народ їх

[загиблих]

так піднесе, як ніколи нікого в історії не підносили!

(Ю. Яновський)

;

у сполуч. зі сл.

роль

авторитет

і т. ін.

Робити кого-, що-небудь значнішим, вагомішим (про осіб, організації, колективи і т. ін.)

– Я пропоную зараз же виробити інструкцію.., щоб підносили наш старий авторитет

(В. Еллан-Блакитний)

;

Всі тут його ждали і тішилися його приходом, надіялися, що знаменитий писатель

[Вишенський]

покаже себе й знаменитим проповідником і своїми проповідями піднесе значення братства

(І. Франко)

;

Влучний єдиний постріл

[у тирі]

підніс авторитет Андрія Степановича у Женчикових очах

(Б. Антоненко-Давидович)

;

Масова робота серед населення ще більше піднесла авторитет учителів і школи

(О. Гуреїв)

кого, що.

Переміщати, піднімати кого-, що-небудь угору (про силу вітру, повітря, води і т. ін.)

Були тут і романтичні затоки з спокійною гладдю, яку великі морські хвилі ритмічно підносили й опускали

(Іван Ле)

;

На річці з'явилися хвилі. Вони підносили човен, як легеньку трісочку

(Н. Рибак)

;

Снаряд упав недалеко од нас і підніс догори великий водяний стовп

(О. Довженко)

;

* У порівн.

Гомоніли

[люди]

між собою і підбігали до писаря, наче їх вітром підносило

(Марко Вовчок)

що, перен.

Простягати, спрямовувати вгору (гілки, крону і т. ін.)

Каштани підносять свічі, Тополі співають в вись

(М. Бажан)

;

Дерева піднесли похилені чуби, розправили погнуте галуззя

(Б.-І. Антонич)

;

Як дика грушка серед жита Біля вкраїнського села, Маленька пальма сумовита Над полем крону піднесла

(М. Рильський)

;

Проти вікна якийсь кущ підніс довге стрілчасте листя і високе стебло цвіту

(С. Чорнобривець)

що, перен.

Височіти, виділятися чимсь

У вогкій синяві понад зеленим світом Підносив Арарат нетлінний свій тюрбан Із шовку білого; Його могутній стан Широким поясом оповивали хмари

(М. Рильський)

що.

Підвищувати, посилювати (темпи, рівень і т. ін.)

Десь далеко сурмив ізюбр, і луна котилася нетрями. Він починав з низької ноти і підносив її дедалі

(І. Багряний)

;

Свобода повинна бути динамічним, живим рушієм політики, що могла б творити з усіх громадян України модерну націю, підносити її до рівня розвинених демократичних держав

(Д. Павличко)

;

Мені здається, що у мене .. не стане тої любові до діла, що піднесла б енергію

(М. Коцюбинський)

;

Допомагати, сприяти розвиткові, розквітові чого-небудь

Не міг я того дочитатися, яким то способом хоче пан маршалок підносити той

[домашній]

промисл

(І. Франко)

;

– Дідусю, розкажіть, як ви культуру, художню самодіяльність колись підносили

[на селі]

(Є. Кравченко)

;

Надавати більшого значення чому-небудь, наголошуючи на чомусь, посилюючи щось

Вони

[лікарі]

стежать за найнепомітнішими проявами його хвороби. Популярність хворого підносить в них почуття відповідальності. За хворим палати номер дев'ять установлений особливий догляд

(Л. Смілянський)

;

Промовець прагнув піднести гідність учителя, вплинути на його самосвідомість

(І. Пільгук)

кого, перен.

Робити кого-небудь бадьорим, енергійним і т. ін

Всі барви та звуки жили тільки для того, щоб звідомляти про небезпеку і радість, коли не існувало глибоких і темних ночей, що тривожать людину, і високих білих днів, які її підносять

(І. Пільгук)

;

[

Мордовець

Та хвилина всього мене піднесла! .. я написав замітку

(П. Тичина)

;

Нова хвиля захоплення піднесла народ

(Ірина Вільде)

кого, що.

Приділяти уваги більше, ніж треба; вихваляти

Він розповів Міхонському зміст поеми, дитячим звичаєм підносячи більше чудесні та фантастичні пригоди, а поминаючи побутові картини

(І. Франко)

;

Коли Шафорост захопився пропозицією Надії і почав підносити її думку, мов якесь відкриття, – в очах Лебедя спалахнули світлячки заздрощів

(Яків Баш)

;

Це була сатира “Патріотичні пориви”, де Іван жорстоко висміяв попа, який дере з хлопа три шкури, а реакційна газетка “Слово” підносить його як великого патріота

(П. Колесник)

;

у сполуч. зі сл.

тема

ідея

і т. ін.

Розробляти, пропагувати, надаючи особливого значення

Національну ідею не раз підносить Леся Українка і в творах першого, і в творах другого періоду, але її вбрано в такі художні форми й стільки в ній безпосереднього почуття й животворчої сили, що про тенденційність навіть мови не може бути

(з публіц. літ.)

;

Євгеній пробував знов затамувати сей потік і підніс думку взятися всім до економічної санації селянства в повіті

(І. Франко)

що.

Розпочинати певні дії як реакцію на щось

Доста тільки, щоби чоловік показався, так молоді підносять великий крик, плачуть, голосять і, трясучися, тікають урозтіч на всі боки

(Л. Мартович)

;

Не буть війні! Моя Вітчизна Піднесла клич на всі краї

(П. Дорошко)

що, у сполуч. з ім.

місто

стіни

і т. ін.

Будувати, споруджувати що-небудь

Храм цей ніби виростав з гущавини дерев, його, здавалося, народила, зметнула над горами й злилась з ним рідна київська земля, каміння його складали, підносили .. люди

(С. Скляренко)

;

* Образно.

Дивився, як будувалась ніч. Як вона ставила легкі колони, заплітала сіткою тіней, зсувала й підносила вгору непевні, тремтячі стіни, а коли все це зміцнялось й темніло, склепляла над ними зоряну баню

(М. Коцюбинський)

у сполуч. з ім.

степінь

куб

і т. ін. та з прийм.

до

, мат.

Знаходити добуток, множачи певне число чи алгебричний вираз сам на себе вказану кількість разів

Жителі Месопотамії вміли множити, ділити числа, підносити їх до степеня, добувати корінь

(з наук.-попул. літ.)

;

У завданні потрібно було піднести до куба многочлен

(з навч. літ.)

△

(1)

Підно́сити / піднести́ до квадра́та,

мат.

–

знаходити добуток, множачи певне число чи алгебричний вираз сам на себе

Щоб знайти площу чотирикутника, у якого всі сторони рівні й усі кути прямі, потрібно піднести його сторону до квадрата

(з навч. літ.)

◇

Дава́ти (задава́ти, підно́сити) / да́ти (зада́ти, піднести́) пи́нхви

див.

дава́ти

;

Дава́ти (підно́сити) / да́ти (піднести́) [пече́ного] гарбуза́ (кабака́)

див.

дава́ти

;

(2)

Обі́руч не піднести́ <Й не піднесе́ш>

–

дуже багато, велика кількість чогось

Вони хитрі жінки, і мати, і дочка, вони вам наговорять такого меду, що обіруч не піднести

(Марко Вовчок)

;

– Дурний би я був виступати .. Відразу пришиють тобі стільки гріхів, що й не піднесеш!..

(О. Копиленко)

;

Підво́дити (підно́сити) / підвести́ (піднести́) о́чі (по́гляд, зір і т. ін.)

див.

підво́дити

;

Підніма́ти (підійма́ти, здійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, здійня́ти, піднести́ і т. ін.) збро́ю (меч, соки́ру і т. ін.)

див.

підніма́ти

;

Підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́ і т. ін.) го́лос

див.

підніма́ти

;

Підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́ і т. ін.) [догори́] но́са (ніс)

див.

підніма́ти

;

Підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́ і т. ін.) дух

див.

підніма́ти

;

Підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́ і т. ін.) на щит [сла́ви]

див.

підніма́ти

;

Підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́ і т. ін.) пра́пор (стяг, знаме́но́ і т. ін.)

див.

підніма́ти

;

Підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́ і т. ін.) тост

див.

підніма́ти

;

Підніма́ти (підійма́ти, підно́сити, підво́дити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́, підвести́ і т. ін.) го́лову

див.

підніма́ти

;

(3)

Підно́сити / піднести́ пілю́лю

кому

–

робити або говорити кому-небудь щось неприємне, прикре, образливе і т. ін

– Каргат, видно, підніс Валентинові Модестовичу якусь нову пілюлю

(Ю. Шовкопляс)

;

(4)

Підно́сити / піднести́ [те́ртого] хрі́ну (хро́ну, пе́рцю)

кому

а)

робити або говорити кому-небудь щось неприємне, прикре, образливе і т. ін

Мартоха частує свою супротивницю залізним бобом, а Дармограїха своїй суперниці від щирої душі підносить тертого хрону

(Є. Гуцало)

;

– А що, Карпе, – казав Васюта, ідучи з громади, – от же бачиш, що не все вони

[багатирі]

нам, а й ми їм можемо вкрутити хвоста. З землею облизня вже піймали, а й тепер знову тертого хрону піднесли їм такого, що довго в носі крутитиме

(Б. Грінченко)

;

б)

лаяти, критикуючи кого-небудь

Явтух візьме вас за петельки й вимагатиме, щоб розповіли колгоспникам про новітні течії в мистецтві .. Які художники, хто що малює, кого по голівці гладять, а кому перцю підносять

(Ю. Яновський)

;

(5)

Підно́сити / піднести́ хліб-сі́ль

–

за старовинним українським звичаєм вручати паляницю хліба й сіль при зустрічі на знак великої пошани та в урочистих випадках

На сцені дівчатка в українському народному вбранні водять хоровод і співають народних пісень. Потім одна з них, та сама, яка підносила хліб-сіль біля мерії, заспівала арію Наталки з опери Івана Котляревського “Наталка Полтавка”

(А. Кокотюха)

;

Привітавши гостей і піднісши їм хліб-сіль, Панас Максимович запросив їх одразу снідати

(В. Минко)

;

Радмила .. піднесла Гатилові хліб-сіль на гарному рушникові й срібляній таці та чару доброго меду

(І. Білик)

;

(6)

Підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) до небе́с

кого

–

надмірно вихваляти кого-небудь

Зоя одразу атакувала Катрю десятками запитань, .. скаржачись водночас на головного режисера, що “затирає” молодь, і підносячи його до небес за те, що краще нього ніхто в театрі не розуміє реалістичної манери відтворення образу

(Н. Рибак)

;

Із деяких моїх “метафор” Ліна нищівно глузувала, але коли їй щось по-справжньому подобалося – підносила мене до небес

(І. Жиленко)

;

Через кілька тижнів після перших вистав мене, як організатора й режисера, згідні були піднести до небес

(С. Васильченко)

;

(7)

Підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) на [ще оди́н] ви́щий (нови́й) сту́пінь (щабе́ль)

що

–

поліпшувати, удосконалювати що-небудь порівняно з попереднім станом

Богдан Хмельницький, створюючи Українську Гетьманську державу, розширював і розвивав її, піднімав на вищий ступінь політичну систему Запорозької Січі

(з навч. літ.)

;

Важливим винаходом за доби мідного віку, що піднесла на вищий щабель розвиток відтворювальної економіки, було органічне поєднання двох основних галузей господарства – землеробства та скотарства

(з наук.-попул. літ.)

;

(8)

Підно́сити (підніма́ти) / піднести́ (підня́ти) в оча́х (рідше пе́ред очи́ма)

кого, чиїх

–

поліпшувати чиюсь думку про кого-небудь

Проміння тої слави осявали й її... Це її підносило у власних очах

(М. Коцюбинський)

;

Сердечна допомога, що не так би могла закінчитись – смерть же поруч ходила, – піднімає Тимофія у власних очах, наливає радісним чуттям

(М. Стельмах)

;

Все це

[низькопоклонство]

зразу підняло його перед очима старших, відкрило йому двері у їх хатах

(Панас Мирний)

;

Меланія залишалась однаковою, тією некрасивою, скованою, незграбною, яку він зустрів сьогодні в конторі. Даремно тепер силкувався Іван Федорович якось поправити становище і знову піднести свою колгоспницю в очах скульптора

(О. Гончар)

;

(9)

Підно́сити (подава́ти) / піднести́ (пода́ти) на блю́дечку (на блю́ді, на тарі́лочці) [з голубо́ю облямі́вочкою]

–

давати можливість кому-небудь мати, одержувати щось без будь-яких затрат, зусиль

А Дремлюга, який здає укріплення фашистам першого ж дня війни, підносить їм на блюдечку – хто це, як його назвати?

(П. Загребельний)

;

Нам за свободу розтинали груди! А вам же волю подали на блюді

(Д. Павличко)

;

Чого чекати йому, Тарасові? Доки засватають його Оксану і заберуть в далеку Самарську паланку, як на блюді піднесуть тамтешньому багатому сотникові, синові вельможного і владного полковника?

(В. Чемерис)

;

Всі спішать, усім нетерплячка... Архіви вам відкрий, документи всі подай на блюдечку

(О. Забужко)