ПІДМАЛЬО́ВУВАТИ

, ую, уєш, недок., ПІДМАЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док.

кого, що.

Те саме, що підфарбо́вувати 1, 2

Клеять

[дівчата]

пелюсточки докупи і роблять з них квітку, востаннє підмальовують, поправляють, закручують – і квітка готова

(Леся Українка)

;

Дід Василь Денисович був художник-реставратор .. І чи не тому, що він весь час підмальовував святих, він і сам був трохи схожий на них

(В. Нестайко)

;

Побілить зайвий раз хату ретельна молодиця, прибере павутиння по кутках, підмалює сволок

(Ю. Яновський)

;

Виліз

[маляр]

із своєї ятки, достав палітру з красками і пензель, підмалював, як там швець надряпав

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

– Коли було в нас із Києва кіно, заставили її

[Яринку]

грати. І кого б ти думав? Сільську шинкарку. Підмалювали її, зробили брови по чверть аршина, причепили отакенні вії

(М. Стельмах)

;

Бо щире, високе чоло Не підмалюєш квачем, Бо величі справжній не треба Спиратись на плечі нікчем

(Л. Костенко)

;

Любила

[Андруся]

.. чепуритися. Вона зачесалася, підмалювала губи і байдуже глипнула на вікно

(К. Москалець)

що, перен.

Прикрашати, надавати привабливішого вигляду, перев. для приховування справжньої суті

Московські поети стали писати богословські вірші, романісти чванилися стародавнім життям, малювали його і підмальовували, становили XVII вік .. за приклад

(І. Нечуй-Левицький)

;

Що не підходить до тих тверджень і теорій, те або відкидається як не варте уваги, або його намагаються підмалювати чи витлумачити по-своєму

(І. Франко)