СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПІДКО́ЧЕНИЙ
1
, а, е.
Дієпр. пас. до підкоти́ти
1
.
Із підкоченого до столу молотарки воза великими жмутами летіла пашня
(С. Добровольський)
;
Йому треба було зіп'ятись на щось, але поруч була лише діжа, підкочена Флегонтом, і він став на весільну діжу
(Ю. Смолич)
;
// 
підко́чено, безос. пред.
З обозів було підкочено до стін громохкі тарани та інші стінобитні вежі, розкарячені кидуни
[метальні машини]
метали через мури каміння й важкі стріли
(І. Білик)
.