СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПІ́ДДІ́ВОК
, вка, ч., розм.
Дівчина підліткового віку
.
– Думаю, коли-то і я стану парубком, а ти, Клаво, дівкою. – Я вже дівка, – зобидилась Клавка. – Ні, ти ще піддівок
(Ю. Мокрієв)
;
Брат .. відзначає про себе, що сестра таки здорово підросла за час його відсутності, стала зовсім уже піддівком
(О. Гончар)
;
Піддівок Дарочка з шкільним портфелем сидить на возі
(В. Яворівський)
;
З ранніх дівочих літ, звідтоді, як ще піддівком безтурботним була, вже знала багацько пісень – від няньок своїх, простолюдинок навчилася
(В. Чемерис)
;
Катря, сором'язливе сільське дівча, точніше піддівок, повела
[Сошенка]
доріжкою, повз запилюжені бур'яни в людський ріст
(Н. Околітенко)
.