СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПІДБИ́ТИЙ
, а, е.
1
.
Дієпр. пас. до підби́ти.
В гострій шапці, в грубих повстяних штанях, у широченних черевиках, підбитих червоною автомобільною шиною.., Петру нагадував опудало
(М. Чабанівський)
;
Підошва справжнісінькими цвяхами підбита, цвяшки мідненькі, шапки в них кругленькі
(В. Дрозд)
;
Всі більші берези були підбиті господарниками і щедро розлилися солодким соком, який з задоволенням вживали всі партизани
(Ю. Збанацький)
;
Шептицький був у чорній рясі, з чорним капюшоном, підбитим білим шовком
(Ю. Смолич)
;
Старий газетяр .. ішов туди, де стояв, як лелека, підбитий бурею дуб
(М. Хвильовий)
;
Юрко пробував захищатися, та, підбитий колодою по ногах, упав під ноги зрадникам
(Іван Ле)
;
На високій скелі ранньою добою Кулею підбитий сокіл клекотав
(О. Олесь)
;
Од війни чимало лишилося підбитих .. “фольксвагенів”, “вілісів”..: усе за офіцерами полювали партизани
(М. Малиновська)
;
Уже плоскодонка, підбита хвилею, ворухнулася, зітхнула і попливла
(М. Стельмах)
;
Підбита на лихе, вона ще може далеко відійти від блага. Таку людину ще не можна вважати доброчесною людиною
(А. Содомора, пер. з тв. Сенеки)
;
Русичі загледіли, що князь підбитий
(В. Чемерис)
;
* Образно.
А розумне ваше слово Брехнею підбите
(Т. Шевченко)
;
[
Анна
:]
Я знаю! Ви надіялись на те, чигаючи у засідках на мене, що ганьбою підбита, я з одчаю до рук вам попаду, як легка здобич?
(Леся Українка)
;
Люди такі затуркані, підбиті страхом. Кожен, хто в сурдуті, для них уже – тривога і небезпека
(Василь Шевчук)
;
// 
підби́то, безос. пред.
Ще хвиля-дві – і добереться
[полум'я],
вчепиться у гладко обстругані дошки, що ними підбито сволок
(Б. Левін)
;
Чоботи підбито по-хазяйськи
(О. Забужко)
;
У їдальні лежав тяжко хворий батько .. Підбито було його безоглядною терпеливістю й надією: ну, татове серце навпрост перевтомилося
(Олекса Ізарський)
;
Після кількох кулеметних черг командир помітив, що літак підбито
(М. Трублаїні)
;
– До певної міри зріс обсяг супутної торгівлі іншими товарами .. Вже цього року її баланс буде підбито з досить незначним дефіцитом...
(Ю. Лісняк, пер. з тв. К. Чапека)
.
2
.
у знач. прикм.
Убитий або поранений, уражений ударом, пострілом і т. ін.
Помітив Давид підбите око в братухи. – Де це ти нагуляв собі?
(А. Головко)
;
Падав
[сокіл]
каменем за підбитою подружницею життя
(О. Ільченко)
;
Вона бігла вулицею із розпластаними крилами шуби, схожа звіддалік на підбитого птаха
(В. Лис)
;
// 
у знач. ім. підби́тий,
того,
ч.; підби́та,
тої,
ж.
Той (та), кого убили або поранили ударом, пострілом і т. ін.
В'ятичів було вдвічі більше, вони отямилися й почали оточувати киян .. З обох боків падали забиті й підбиті
(І. Білик)
;
// 
Вибухом, пострілом виведений з ладу; зіпсований (про бойову техніку, автомашини)
.
Не минуло хвилини, як іще два танки горіли, а один на підбитій гусениці – як повернув сюди боком, так і захряс
(А. Головко)
;
Автоматники буксиром зачепили підбите авто
(Іван Ле)
;
Пів десятка німецьких підбитих машин тепер стояло в балці перед самою дамбою. Це був наслідок славної роботи батарейців
(О. Гончар)
.
3
.
у знач. прикм.
Стомлений від довгого ходіння, довгої їзди в сідлі і т. ін
.
Йшов підбитий, обдертий і я Із Карпат у поліські бори
(П. Воронько)
;
// 
у сполуч. зі сл.
ноги
.
Утомлений, натруджений довгим ходінням
.
Хворі, голодні, виснажені, з підбитими й набряклими ногами, вони не могли йти. Але .. мусили йти
(І. Багряний)
;
Я міг би йти і вночі, коли б не втомлені й підбиті ноги
(Л. Смілянський)
.
Ли́сом (лиси́цею) підши́тий (підби́тий)
(1)
 
Підби́тий (підши́тий) ві́тром
старий, виношений, благенький (про одяг)
.
Кривоніс натяг на чуприну яломок.., підбитий вітром, в котрому була дірка на дірці
(І. Нечуй-Левицький)
;
Каштелянова нарікала на свій вітром підшитий плащ, Амелія на діряві черевики
(Б. Лепкий)
;
Зодягнуті червоногвардійці були хто як. В кого стріпана солдатська шинеля, в кого – вітром підбите пальтишко
[пальтечко]
(Ю. Смолич)
;
О, скільки гіркоти в псевдонімі
[Кузьма Бездомний]
отім, Редакторе з бензинної
[бензинової]
колонки, Коли на вулиці сьогодні в тебе дім, Підшитий вітром макінтошик тонкий
(Р. Братунь)
;
(2)
 
Ри́б'ячим пу́хом підби́тий,
ірон.
який не тримає тепла, погано гріє; старий, виношений (про одяг)
.
Де ті кожухи? Усі в шинельках, риб'ячим пухом підбитих
(А. Хорунжий)
.