ПИ́ХКАТИ

, аю, аєш, недок.

Уривчасто дихаючи від надмірних зусиль, видавати своєрідні звуки

Пихкаючи і віддуваючись, він борсався в воді доти, поки йому на допомогу не підоспів Чоботар

(С. Добровольський)

;

Взявши до рук портфель, що лежав перед ним, довго відмикав його маленьким ключиком, невміло порався із замочком, пихкав і сердився, поки відчинив

(О. Полторацький)

;

Вертутій пихкав, гудів, як з труби, і казав, що його предки древніші, і більше скидаються на лісового царя Оха

(В. Близнець)

;

– Що, соколики, надер вам оселедець чуби! – зареготав урядник. – Годі ніздрями пихкати, краще Євстахія з річки витягуйте

(Д. Білий)

;

Голосом видавати своєрідні звуки

Дитя те, голим тілом вилискуючи, дриґає ніжками, іноді голосить, іноді тільки пихкає (пих!)...

(Остап Вишня)

Видавати своєрідні звуки, курячи люльку, цигарку і т. ін

Люлечку вийма

[хлопець]

з-за халяви; продув, набив, поклав жарину та й пихкає

(А. Свидницький)

;

Мій приятель відкинувся на спинку крісла і, заплющивши очі, пихкав цигаркою

(Олесь Досвітній)

;

Закурював

[Сірко]

люльку, пихкаючи поволі. Розгладжував вуса

(І. Багряний)

;

Час від часу випускати з рота дим від розкуреної люльки, цигарки і т. ін

Сама

[панночка]

скривилась і перехопилась набік, і очі чогось заплющує, і з місця зривається, – от стеменний кіт, як йому з люльки в вуса пихкають...

(Марко Вовчок)

;

“Треба щось думати та гадати, бо прийдеться самій дома зістатись”, – думала Марта Кирилівна, пихкаючи .. та пускаючи дим під стелю

(І. Нечуй-Левицький)

;

Скрутивши велику цигарку, Калашник припалив її і, пихкаючи сивим димом, повагом пішов із кошари

(Г. Епік)

Випускаючи дим, пару, газ і т. ін., видавати своєрідні звуки (про машини, нагрівальні прилади і т. ін.)

За кілька хвилин самовар вже пихкав на столі

(М. Коцюбинський)

;

Десь далеко, на під'їзній колії до шахти, вперто пихкав паровоз...

(О. Донченко)

;

За річкою Пляшевою пихкає десь на полі трактор

(Б. Антоненко-Давидович)

;

На шосе, наближаючись до підводи, пихкає синім димком, чахкотить .. тракторець і тягне за собою справжню велику гармату

(В. Козаченко)

;

Автобус, пихкаючи, повіз кудись далі решту людей

(Є. Кононенко)

;

Потяг .. пихкав у голубе небо ошматтям чорного диму

(М. Андрусяк)

З шумом вириватися, спалахувати (про вогонь)

Пихкаючи вогнем і димом, вирвався

[поїзд]

з темряви і, грюкочучи й стогнучи, спинився перед станцією

(Б. Грінченко)

;

Гохка, гухкає і грюка, пихкає огнем бронірована

[броньована]

гадюка за сумним Дінцем...

(В. Сосюра)