СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПИСЬМЕ́НСТВО
, а, с.
1
.
Те саме, що письме́нництво.
– У французів, італійців, німців, у поляків, навіть у шведів народна мова здобуває собі права в письменстві і в науці, а наші вчені й письменники пишуть щораз поганішим язиком
(Б. Лепкий)
;
XVІІ вік – це золотий вік нашого письменства, нашої культури. Київ став центром української науки, її Афінами
(І. Огієнко)
;
Петро Антонович, хоч сам ніколи й не займався письменством, любив літературу з дитинства
(М. Олійник)
.
2
.
заст.
Те саме, що письме́нність 1
.
[
Храпко
(кладучи перо):
]
Х-ху! уморився!.. Ні, не далось мені це письменство, та й годі! Що я тут написав, а от аж пальців не розведу – натрудив руку
(Панас Мирний)
;
Він помилився на зятеві: він рахував, що як письменний Зінько пристане до його
[нього],
то вони вдвох таке заведуть, що ну! Бо йому, Остапові, тільки письменства й не ставало!
(Б. Грінченко)
.
3
.
Те саме, що писе́мність 1
.
Разом з грецькою вірою слов'яни придбали письменство і почали потроху виробляти свою власну культуру
(А. Кащенко)
;
Сам король Альфонсо, що поклав основи іспанського письменства, пишався своїми перекладами з арабського
[арабської]
(Н. Королева)
.
(1)
 
Кра́сне письме́нство
художня література
.
Український народ сприймав твори свого поета
[Т. Г. Шевченка]
не лише як красне письменство, а й як фактор розвитку всього культурного життя в Україні
(В. Русанівський)
;
З отаких хлопців, що приходять до красного письменства не крізь літературні амбіції, а крізь працю, .. буває толк
(В. Коротич)
.