ПЕ́ЩЕНИЙ

, а, е.

Дієпр. пас. до пе́сти́ти.

Денис ще змалку був пещений, палкий на вдачу, як той порох

(І. Нечуй-Левицький)

;

Буквально на моїх очах з тендітного, домашнього, роками пещеного й доглянутого створіння вона перетворюється на досвідчену особу, .. в погляді якої закарбувалася легка втома

(А. Дністровий)

;

Південний схил був сіро-чорний, подекуди вкритий сухою травою. Північний – білий, запорошений, не пещений сонечком

(І. Карпа)

у знач. прикм.

Зніжений дбайливим доглядом, піклуванням

Він звик до добра в старосвітській родині, Він батька та матері пещений син

(Л. Первомайський)

;

Мустафа був поважний, пещений, білотілий, тримався, ніби султан

(П. Загребельний)

;

Дениско Чорногуз хлопчик пещений, вихований. Завжди в чистенькій гарній сорочечці, у випрасуваному костюмчику. І зачіска завжди акуратненька

(В. Нестайко)

;

Приручений дбайливим доглядом (про тварин)

Розповідав

[панотчик]

Славкові, .. яке в них дома є пещене курятко, що само лізе до рук

(Л. Мартович)

;

Дерева, квіти, ярина, дріб, коні, корови, пес і пещена кітка, чого ще більше треба шестилітньому хлопцеві?

(Б. Лепкий)

;

Який свідчить про постійний, уважний догляд

Віра Павлівна встала назустріч гостеві .. На ній було чорне плаття, і білий ковнір .. ефектно відтіняв білість пещеного запашного тіла

(Г. Хоткевич)

;

Професор Стрєльцов потупив погляд і сховав у своїй пещеній бороді єхидну посмішку

(Ф. Бурлака)

;

Воєвода Юзефський, високий, ставний чоловік з пещеним породистим лицем і гладко зачесаним білявим волоссям, виглядав втомленим навіть як на свої сорок два роки

(М. Малиновська)

у знач. прикм., діал.

Ласкавий, ніжний (про голос, слова і т. ін.)

Лейбуньо не чув від неї ніколи ласкавого, пещеного слова

(І. Франко)

;

Голосочок

[дитини]

чистий, А слівце пещене

(Уляна Кравченко)

;

Вона усміхнулася вдячно і присунулася ближче до нього. – Не йдіть до неї ніколи, Васіллі, – благала пещеним голосом. – Я її не люблю...

(О. Кобилянська)