ПЕЧЕ́РКА

, и, ж.

Зменш. до пече́ра.

Нора в укосі, з якої вискочив хом'як, розширялася в невелику печерку, і в ній лежало гніздо, в якому ворушилося шестеро маленьких хом'яченят

(І. Багмут)

;

З кам'яної печерки-нори виглянула дрібненька рибинка

(В. Близнець)

;

Йшов

[ченець]

у свою печерку, викопану колись багато віків тому і розширену на приладжену до монашого життя одним з новіших її жильців

(М. Грушевський)

;

Він влаштувався на березі струмка, в урвищі викопав собі печерку, укріпив її гіллям

(В. Собко)