ВА́ЖНИЙ
, а, е, розм.
1
. Сповнений гідності; величавий, гордий
. Виходять люди з церкви – вона після всіх, і важна така йде
(Марко Вовчок)
;Він
[Рустем]
перестане служити цим товстопиким хаджам, що сидять по канапах, важні й непорушні, немов мішки з мукою(М. Коцюбинський)
;На уроках
[професор]
такий важний, коректний, знаючий, а тут – наче мала дитина(П. Колесник)
.2
. Який має велике значення; важливий
. Минула й Покрова, така важна дорослим дівчатам
(Ганна Барвінок)
;Не смійтесь – у нас питання про погоду дуже важне!
(Леся Українка)
;Гетьман переглядав ці важні історичні документи, роздумуючи над кождим пунктом
(Б. Лепкий)
;//
Пов'язаний із значним службовим становищем, владою і т. ін.; поважний
.– Не слід мені, бувши у сьому важному чину
[чині],
лишнє слово говорить(Г. Квітка-Основ'яненко)
;//
Який має, посідає визначне становище в суспільстві
.Важна він персона, якщо його не зважилися показати людям на міській станції, а завезли аж геть на цілковите безлюддя!
(І. Багряний)
;[
Романюк
:]
Вчора ввечері приїхала до нас одна важна особа(О. Корнійчук)
.3
. Який має добру якість; гарний
. Вибрав він собі гарне місце над річкою .. і поставив важну хату на дві половини
(О. Стороженко)
;А дубки піднялися такі – рівні та важні, повище мого росту
(Панас Мирний)
.