ВАВИЛО́НЯНИН
див.
вавило́няни
.ВАВИЛО́НЯНИ
, о́нян, мн. (одн. вавило́нянин, а, ч.; вавило́нець, нця, ч.; вавило́нянка, и, ж.; вавило́нка, и, ж.).
Жителі Вавилонії, стародавньої держави (II–I тисячоліття до н. е.), розташованої в південній частині Месопотамії (територія сучасного Іраку)
. У “Повісті минулих літ”, крім географічних відомостей, наведені й етнографічні, де описується побут різних етнічних груп, у тому числі й племен, просторово віддалених від Русі: сирійців, вавилонян, халдеїв, індійців, британців тощо
(з наук. літ.)
;Багато народів (вавилоняни, єгиптяни та ін.) гадали, що на врожай впливають Місяць і планети, тому поклонялися духам цих об'єктів
(із журн.)
.