СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
БУ́ЦІМТО
2
, част. власне мод., розм.
Уживається у знач. частки
буцім
.
Балабуха буцімто читав і не обзивався
(І. Нечуй-Левицький)
;
Князь Костянтин буцімто погрозив королеві війною
(Р. Іваничук)
;
Цей венеціанець, якого звали Ромберті, написав про вас, що ви не любите і навіть буцімто не вмієте їздити верхи на коневі
(П. Загребельний)
;
Заїжджі гості розповідали, що в графа інших дітей нема й він буцімто пообіцяв разом із рукою доньки віддати майбутньому зятеві й свою волость
(І. Білик)
.