СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
БХА́КТІ
, невідм., с.
Релігійна течія в індуїзмі XII–XVII ст., що проголошувала рівність людей перед Богом і заперечувала поділ їх на касти
.
Ідея бхакті – це ідея любові до Бога
(із журн.)
;
// 
ч. і ж.
Прихильник цієї течії
.
Стати бхакті у кришнаїтів – це бути відданим послушником бога Кришни
(із журн.)
.