ПЕРЕНОЧУВА́ТИ
див.
переночо́вувати
.ПЕРЕНОЧО́ВУВАТИ
, ую, уєш, недок., ПЕРЕНОЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.
1
. Залишатися десь на ночівлю
. Ще раз переночували та й поїхали вже по кам'яному шляху
(О. Стороженко)
;[
Лукерія Степанівна
:]
Ходім у кімнату чай пити, бо вже смерка. У нас переночуєте? [
Марфуша
:]
Якщо не заважу(М. Кропивницький)
;Дід Макар тулився, де міг. Де-небудь зайде до хати, посидить, погріється, побалакає, а як ніч западе, то й переночує чи то в хаті, чи в стодолі
(Т. Бордуляк)
;Переночувавши в повітці на сіні, ми з Петром Мартинюком до світу вирушили на озеро...
(Б. Харчук)
;Треба десь переночувати. Готелі переповнені. Вона була в кількох. Скрізь великі черги
(Я. Стельмах)
; * Образно.
Перезорюють зорі. Переночують ніч
(П. Тичина)
.2
. кого, заст.
Давати нічліг, притулок кому-небудь
. На зборах селяни постановили не переночовувати чужих незнайомих осіб
(з мемуарної літ.)
;Я би й сам переночував паничя
[панича],
але, знаєте, в мене тісно(І. Франко)
;– Ходімо, бабусю, з нами, ми вас переночуємо
(С. Васильченко)
.