БУ́ЧА
, і, ж., розм.
1
. Великий крик, галас, тривога
. На розі біля магазину господарчих товарів – знов натовп, шарварок, буча
(О. Гончар)
.2
. Сварка, колотнеча
. Добра та ладу не було, а були тільки бучі, колотнеча та сваволя
(Панас Мирний)
;Як уступливий муж, для спокою в хаті не починав
[суддя]
ніколи бучі(О. Маковей)
;Я .. мусила виконати її розказ, коли не хотіла викликати своєю впертістю гіркої бучі дома
(О. Кобилянська)
;//
Битва, бійка або заколот
.І закипів Дніпро! Такої бучі не бачили ще воїни могучі
(П. Тичина)
.Збива́ти (зчиня́ти, забива́ти і т. ін.) / зби́ти (зчини́ти, заби́ти і т. ін.) бу́чу
див.
збива́ти
;(1)
Зчиня́лася (здійма́лася, збива́лася і т. ін.) / зчини́лася (здійня́лася, зби́лася і т. ін.) бу́ча
:а)
починалася сварка, колотнеча
.На другий день, після появи цього вовкуватого Санька, раним-рано в камері зчинилась велика буча
(І. Багряний)
;б)
починалася битва, бійка, заколот
.Його займали хмари – ся неспокійна небесна людність, за якою він стежив .. Часом здіймались там бучі, народні повстання
(М. Коцюбинський)
.