БУ́ХАТИ
, аю, аєш, недок.
1
. Видавати глухі, уривчасті звуки; стукати глухо, уривчасто
. Машина бухає й стогне важко, мов велетенські груди в агонії
(Леся Українка)
;Коли в картині стріляли гармати, за екраном гучно бухав барабан
(Б. Антоненко-Давидович)
.2
. кого, що і без дод.
Бити кого-небудь чимсь
. Тільки лис поліз за курками, а чоловік схопив його за хвіст і ну бухать бичем по ребрах
(з казки)
;//
Стріляти
.Бухає і шарпається назад гармата
(Ю. Яновський)
;Охрім Жалій з хлопцями бухали козаків з мисливських рушниць
(К. Гордієнко)
.3
. Стрімко вириватися густою масою звідки-небудь
. Буха од коней пара, біжать кудись люди, а мороз креше
(М. Коцюбинський)
;Запалився
[Федір],
чув, що з нього бухає полумінь(В. Стефаник)
; * Образно.
Сила і радість, як з вулкана, бухали з нього
(Б. Лепкий)
.4
. кого, що, розм.
Кидати з силою, з глухим звуком
. – Бабусю в яму.., – каже Оленка, показуючи.., як будуть бухати бабусю в яму
(Панас Мирний)
.5
. розм.
Те саме, що бу́хатися.
Якусь бомагу, підписану государем, читають. Читають, читають, а тоді всім, хто в світлиці: бухайте на коліна, цілуйте хрест і Євангеліє, присягайте
(Ю. Хорунжий)
;Боліла нога, і він
[Володимир]
знову почав її масажувати. Рипів зубами, і цей рип таки злякав пацюків. Бухали зі столу й тікали, тарабанячи лапками(Валерій Шевчук)
.