СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
БУХА́РКА
див.
буха́рці
.
БУХА́РЦІ
, ів, мн. (одн. буха́рець, рця, ч.; буха́рка, и, ж.).
Мешканці міста Бухари
.
Тривалі страждання змушували бухарців звертатись до хитрих брехунів, які приїздили здалеку і називали себе знахарями
(з газ.)
;
// 
іст.
Населення Бухарського ханства
.
Бухарці 1795 року з наказу еміра Маснаура зруйнували мервську Султан-бендську греблю
(з навч. літ.)
.