ПЕРЕГО́РТУВАНИЙ

, а, е.

Дієпр. пас. до перегорта́ти, перего́ртувати.

Тихо, сумно, сонно... Хіба жандар, цокнувши острогами, порушить оту сонну тишу або замутить ті лопотання перегортуваних листочків

(Панас Мирний)

;

В уяві йому виплив розкішний вестибюль бібліотеки і та особлива затишність читального залу, де чутно тільки тихе шелестіння перегортуваних сторінок

(І. Багмут)

;

Любов до читання народжується на колінах у батьків, у заспокійливій інтонації голосу матері, яка читає улюблену казку щовечора, у ритмічному погойдуванні крісла-качалки й затишному шелесті потертих сторінок, перегортуваних одна за одною

(із журн.)