ПЕРЕБЛИ́СНУТИ

, и́сне, док., розм.

Однокр. до перебли́скувати 1

Немов пробуджена покликом, вона рвучко підвела голову, і при цьому я помітив, як її очі радісно переблиснули

(О. Гуреїв)

перен.

Раптово з'явитися

У Вериги в очах переблиснула якась думка, вони ожили, але тільки на мить і знову згасли

(П. Панч)

;

– А де ж товариш Пісня? – І в карих глибинах очей Ользі знов переблиснуло її колишнє, бешкетне

(О. Гончар)