СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
БУЛЬКОТІ́ТИ
див.
булькота́ти
.
БУЛЬКОТА́ТИ
, очу́, о́чеш, БУЛЬКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок.
1
.
Підсил. до бу́лькати.
Горілка з пляшок булькотіла, Ніхто ні каплі не пролив
(І. Котляревський)
;
Сало шипіло, як змія, булькотало, кувікало, як свиня в тину
(І. Нечуй-Левицький)
;
Десь булькотіло: водяна твар жила своїм нічним життям
(М. Хвильовий)
;
Ярина .. принесла й поставила на стіл горнці, в яких парувало смажене м'ясо, казанок, у якому булькотіла юшка
(С. Скляренко)
;
Булькоче, пріє каша в казані
(А. Малишко)
.
2
.
перен., розм.
Невиразно говорити; бурмотати
.
Портьє булькотів щось грізно по-мадярськи
(І. Франко)
.