СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ОШПА́РЕННЯ
, я, с.
Дія за знач. ошпа́рити і ошпа́ритися.
На спині їй з правого боку зяяла велика сіра пляма лисини – слід від ошпарення
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Між грілками і тілом хворого покласти по шматку вовняної тканини, аби запобігти ошпаренню
(з наук.-попул. літ.)
;
Причинами опіків у поході є необережне поводження з багаттям, ошпарення гарячою їжею або окропом, надмірне перебування на сонці
(із журн.)
.