ОШЕЛЕ́ШИТИ
див.
ошеле́шувати
.ОШЕЛЕ́ШУВАТИ
, ую, уєш, недок., ОШЕЛЕ́ШИТИ, шу, шиш, док., кого, чим і без дод., розм.
1
. Надзвичайно дивувати, вражати; приголомшувати (у 2 знач.)
. Гальванеску .. продемонстрував свої схеми, зведення й виклади, ошелешуючи неймовірно великими числами
(Ю. Смолич)
;Там був дивний простір, який відкривався за гущавинами враз, зненацька, ошелешував негадано
(П. Загребельний)
;Найчастіше стан ясновидіння пригнічує людину, ошелешує її
(С. Пінчук, пер. з тв. В. Гюго)
;Мої слова враз ошелешили батька і сина
(М. Стельмах)
;– Грак, ви мене ошелешили. Ви навіть гірший, ніж я уявляв. І ви мрієте стати аристократом?
(О. Чорногуз)
;Ми зійшлися на тому, що ошелешити публіку, а значить підняти тиражі і принадити рекламодавців, зможе лише репортаж з місця бойових дій
(В. Кожелянко)
.2
. рідко.
Ударами по голові доводити кого-небудь до непритомного стану
. – Буна дзіва!
[Добрий день!]
– сказав я йому і ошелешив прикладом по голові...(О. Гончар)
;– А що там за шум, пане коридорний? – розгублено запитав хтось
[із в'язнів]
. – То вас не стосується. Немов довбешкою по голові ошелешив(Ю. Збанацький)
.