СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ОТУРЕ́ЧИТИСЯ
ОТУРЕ́ЧУВАТИСЯ
, уюся, уєшся, недок., ОТУРЕ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док.
1
.
Ставати турком за мовою, звичаями, культурою і т. ін.; набувати турецького вигляду, характеру
.
Під час перебування в турецькому полоні Ю. Кульчицькому, українському купцеві, який згодом привчив усю Європу пити каву, пропонували отуречитися й за перехід в іслам обіцяли чималі блага
(із журн.)
.
2
.
тільки недок.
Пас. до отуре́чувати.
Після битви при Манцикерті 1071 року володарювання Візантії поступово слабшало, і ця територія почала отуречуватися сельджуками
(з наук.-попул. літ.)
.