СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ОТЕ́СА
, и, ж.
Пристрій у возі з залізного прута, дроту або мотузки, яким прикріплюють край голоблі до осі для вирівнювання ходу
.
І отесу можна в кишку затягнуть, аби не бурчала
(Номис)
;
Савочка поправив пужалном віжку, що зачепилася за отесу, посунувся ближче в передок
(Ю. Мушкетик)
.