СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ОСНОВОПОЛО́ЖНИК
, а, ч.
Засновник, творець якої-небудь школи, теорії, якогось учення і т. ін
.
Линник мріяв стати основоположником нової ери в мистецтві
(В. Домонтович)
;
В літературі утвердилася в цілому справедлива думка про те, що Т. Шевченко – основоположник української літературної мови
(В. Русанівський)
.