О́ЗИРК
, у, ч., розм.
Швидкий погляд навколо, назад
. В озирку твоєму бачилось жаданнє
[жадання]
Жити і любити(Я. Щоголів)
;Ліда час від часу кидає крізь заднє скло короткі погляди на трасу, і нам зрозумілі ці її озирки: дівча хоче упевнитись, чи ніхто за нами не ув'язався
(О. Гончар)
;Ввійшла
[Броня]
у свою хвіртку й озирнулася: Льонька ніби байдуже йшов по вулиці, а Тоська помітила її озирки й пригрозила їй кулаком(Валерій Шевчук)
.○
(1)
Без о́зирків,
у знач. присл.
– не звертаючи уваги, не зважаючи на кого-, що-небудь
.– Живу собі без озирків, як умію. Ніхто мене не торкає, і я нікого
(Р. Андріяшик)
;(2)
З о́зирками,
у знач. присл.
:а)
поглядаючи кругом; озираючись
.Помітивши Семка, який саме смиче на городі солому, дівчина з озирками поспішає до нього
(О. Гончар)
;б)
обережно, обачно, боязко
.Довгі ще літа опісля слуги наші шепотом та з тривожними озирками розказували мені страшні повісті про його
[вуйка]
лютість(І. Франко)
.