СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ОБТАНЦЬО́ВУВАТИ
, ую, уєш, недок., ОБТАНЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., кого, що, розм.
1
.
Танцюючи, обходити навколо кого-, чого-небудь
.
Спершу молода обтанцьовує дружок, свекруха знімає з неї вельон – і всі гості востаннє сідають до столу
(з навч. літ.)
;
Молодий наречений – це танцюрист, який обтанцював майже всі європейські столиці
(з публіц. літ.)
;
* Образно.
– Ну, думаю, уже обтанцювала мене мара з мітлою, уже я не вийду з цього місця
(Григорій Тютюнник)
;
Двірники з мітлами обтанцьовують урни, підмітаючи купи сміття
(Л. Костенко)
.
2
.
перен.
Схиляти, привертати до себе, на свій бік подарунками, підкупом, запобіганням, підлабузництвом і т. ін.; улещувати
.
– Пілсудський тепер обтанцьовує полькою Антанту й Америку, щоб ті визнали за ним окупацію нашої землі
(П. Козланюк)
;
– Господи, скільки ж народу за роки роботи на ТБ обтанцьовувало мене звідусіль
(О. Забужко)
;
// 
Обігрувати (у 2 знач.), опрацьовувати (у 2 знач.)
.
“Друг мистецтва”, інтегрований до постмодерністичної гри на теренах космополітичного симулякру, легко і безболісно обтанцьовує сферу мистецької таємниці орбітами декількох культурних площин
(В. Єшкілєв)
.