ОБТАЛЯ́ПАНИЙ
див.
обтала́паний
.ОБТАЛА́ПАНИЙ
, ОБТАЛЯ́ПАНИЙ, а, е, розм.
1
. Дієпр. пас. до обтала́пати, обталя́пати.
Заїздив дігтяр із Кут, обталапаний мастилом, ставав на бочку й сильним баритоновим голосом співав-виспівував
(з публіц. літ.)
.2
. у знач. прикм.
Який обталапався, обталяпався; забрьоханий
. Іде Іван вулицями міста, ховається, щоби його вночі ніхто не видів, голого й обталапаного
(з казки)
;Хома по саму шию мокрий, обталапаний, ще до того повно на нім шувару, гнилого листя і зеленої водяної трави
(І. Франко)
;Цілий Рийок сміявся з роззяв, коли ті з'явилися в реп'яхах, обталяпані й з кислими мінами на обличчях
(Ю. Винничук)
.