СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
БРА́НКА
, и, ж.
1
.
поет.
Жін. до бра́нець 1
.
[
Панас
:]
Заберемо бранок з татарських базарів
(І. Нечуй-Левицький)
;
Стоять з гарему звалища сумні, Садок і башта; тут в колишні дні Вродливі бранки вроду марнували
(Леся Українка)
;
Смарагд був улюбленим каменем легендарної бранки – султанші Роксолани Хуррем – Насті Лісовської
(із журн.)
;
* Образно.
Україну – вічну бранку живосилом повели на чорнобильський хрест
(з газ.)
.
2
.
тільки одн., діал.
Рекрутський набір
.
– Е, ні, пане. То не така бранка. То перед війною бранка, така, що лише кривого та сліпого пустять
(І. Франко)
.