СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ОБІ́ДНІЙ
, я, є.
1
.
Прикм. до обі́д.
Приходжу додому, їм нашвидку 1 обідню порцію – невеликий шматок м'яса
(М. Коцюбинський)
;
// 
Признач. для обіду, споживання їжі
.
Вечорами до мами приходило кілька тьоть, і вони сідали довкола обіднього столу
(Ю. Смолич)
;
Минав ранок – наступав у німців обідній час – можна було й собі на часину зітхнути вільніше
(Ю. Збанацький)
;
Семен Семенович любив заводити такі балачки в обідню перерву
(В. Шкляр)
;
// 
Який має місце, відбувається безпосередньо після обіду (у 1 знач.); післяобідній
.
Коли раз пані пробудилася по обідньому сні, щось мовби шепнуло їй, щоби вона пішла подивитись, що роблять діти
(Н. Кобринська)
.
2
.
Характерний для часу обіду
.
Уже й сонце високо підбилося, уже й на обідню пору повертає, а Марина не показується
(Панас Мирний)
;
В обідню пору подорожні почали з'їздити з великої гори до Дніпра
(А. Кащенко)
;
Літнє сонце йшло під обідню небесну межу
(Т. Осьмачка)
;
Андрій прокинувся пізно. Крізь відчинене вікно землянки знадвору вже віяла обідня спека
(О. Гуреїв)
;
// 
Який відбувається під час обіду
.
Вони й не підозрювали, що всю оцю обідню розмову в таких тонах затіяно було тільки ради них
(Г. Хоткевич)
.