СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ОБІ́ГРУВАТИ
ОБІГРАВА́ТИ
, раю́, рає́ш, рідко ОБІ́ГРУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБІГРА́ТИ, а́ю, а́єш, док.
1
.
кого, що.
Здобувати перемогу над ким-небудь у якійсь грі; вигравати в кого-небудь
.
– Біда з батюшкою, – обізвався секретар суду, – усіх обіграє#
(Панас Мирний)
;
Я швидко почав робити успіхи, і ми стали обігрувати байдужого до такої дитячої гри
[крокету]
Анемподиста й азартну маленьку Кіті
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Радість Данькова .. передалася й іншим присутнім, і навіть його супротивники, яких він щойно обіграв, не особливо лютилися на свою невдачу
(О. Гончар)
;
Завжди знайдеться якась проста душа, що його обіграють в карти, обдурять
(В. Рубан)
.
2
.
що.
Уміло використовувати що-небудь (для сценічної гри, дії і т. ін.)
.
Пані Гіба напевно вже знає, яку ситуацію буде нарешті обігрувати, хто буде їй допомагати
(Т. Прохасько)
;
Творча манера режисера характеризується умінням скульптурно і багатозначно будувати масові сцени, влучно й цікаво обігравати деталі
(з навч. літ.)
;
Режисер і думає: – Хай краще, ідучи, оглянеться, спіткнеться
[герой фільму] –
треба якось обіграти ходу
(О. Довженко)
;
* Образно.
Її слова звучали так доладно, так уїдливо, з такою жорстокою іронією, що вона, мабуть, довгенько обігравала їх у думках
(О. Авраменко)
.