СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
БОЯГУ́ЗЛИВИЙ
, а, е.
1
.
Який легко піддається почуттю страху; боязкий, лякливий
.
– Йолопи! – гарикнув Купа на боягузливих гайдуків
(О. Ільченко)
;
Акула боягузлива і має вразливий до ударів шлунок
(з навч. літ.)
.
2
.
Який виражає почуття страху; пройнятий страхом
.
Ганя вловила в його погляді щось боягузливе і зрозуміла, що це був жалюгідний страх перед хвилиною, коли він мав подивитися їй просто в вічі
(С. Журахович)
;
Відбігши вбік, спекулянт позирав на Гришу з боягузливою злістю
(із журн.)
;
Міщанський побут породжує й міщанську боягузливу мораль
(з газ.)
.