НОТАРІА́ЛЬНИЙ
, а, е.
Стос. до посвідчування й оформляння юридичних актів, різних документів і т. ін
. Живучи в Станіславові як нотаріальний кандидат, він розвинув широку кореспонденцію з письменниками Галичини, Буковини та України
(І. Франко)
;Такі люди не їздять по нотаріальних конторах
(В. Шкляр)
;Кожний
[клієнт]
.. потребував нотаріальних послуг(А. Кокотюха)
;В електронну форму переводяться нотаріальний реєстр, рішення судових виконавців, старий радянський технічний архів власності
(з навч. літ.)
;//
Засвідчений нотаріусом
.– Я міг би одним махом всю твою хитрість розбити. Цей нотаріальний документ не тільки міг би знищити, а й віддати під суд нотаріуса, який оформив незаконну угоду
(Ф. Бурлака)
;1289 р. укладено перший відомий нотаріальний акт у самій Кафі
(з наук.-попул. літ.)
.