НЕУСТО́ЙКА

, и, ж., екон., юр.

Установлене договором стягнення (штраф) за невиконання однією зі сторін того чи іншого зобов'язання; недотримка (у 1 знач.)

У Рахові стоять порожні вагони, за кожен день простою треба платити неустойку

(С. Скляренко)

;

“Пітсбург плейт гласс К°” склала контракт на виготовлення керамічних захисних “кожухів” для надпотужних ракет типу “Нептун” і в разі невиконання зобов'язання повинна буде заплатити величезну неустойку

(М. Дашкієв)

;

Хто розриває контракт, той сплачує неустойку

(П. Загребельний)