БОЙОВИ́ТО

Присл. до бойови́тий.

– Отакі хлопці, – бойовито сказав досить-таки миршавий з виду Підмогильний, – та ми як підемо, та ми як вдаримо – пір'я з них полетить!

(О. Гончар)

;

Стартував чемпіонат, і команда бойовито розпочала боротьбу серед команд першої ліги

(з газ.)

;

* Образно.

На грудях ветерана бойовито яскрилися ордени та медалі

(із журн.)