СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
БОБИ́ЛЬ
, я́, ч.
1
.
іст.
Бідний, безземельний селянин; бідар
.
Багато селян розділялось і перетворювалось на бобилів, тобто осіб, які зазвичай не мали орної землі і повинні були працювати в господарстві феодалів
(з навч. літ.)
.
2
.
розм.
Безпритульна, одинока людина
.
– Підсусідками будете, якщо ви одружені, а якщо ви парубки або бобилі – живіть собі у пахолках на здоров'я
(З. Тулуб)
.